Ідея мати конкретні, досяжні цілі, здається, глибоко вкорінена в нашій культурі. Я знаю, що багато років жив із цілями, і насправді велика частина моїх творів тут на Zen Habits присвячена тому, як ставити та досягати цілей.
Однак сьогодні я здебільшого живу без цілей. Це абсолютно звільняє, і всупереч тому, чому вас, можливо, вчили, це зовсім не означає, що ви перестаєте досягати чогось.
Це означає, що ви перестаєте дозволяти себе обмежувати цілями.
Подумайте про це поширене переконання: «Ви ніколи нікуди не потрапите, якщо не знаєте, куди йдете». Це здається таким здоровим глуздом, але це очевидно неправда, якщо ви зупинитесь над цим подумати. Проведіть простий експеримент: вийдіть на вулицю та йдіть у випадковому напрямку, і сміливо змінюйте напрямки випадковим чином. Через 20 хвилин, через годину… ти будеш десь! Просто ти не знав, що там потрапиш.
І тут є недолік: ви повинні відкрити свій розум для того, щоб побувати в місцях, куди ви ніколи не сподівалися. Якщо ви живете без цілей, ви будете досліджувати нові території. Ви дізнаєтеся деякі несподівані речі. Ви потрапите в дивовижні місця. У цьому краса цієї філософії, але це також важкий перехід.
Сьогодні я живу переважно без цілей. Час від часу я починаю придумувати цілі, але відпускаю їх. Життя без цілей ніколи не було моєю справжньою метою… це просто те, що я дізнаюся, що мені подобається більше, що неймовірно звільняє, що працює зі стилем життя, пов’язаним із моєю пристрастю, яку я розвинув.
Проблема з голами
Раніше я ставив ціль або три на рік, а потім проміжні цілі на кожен місяць. Тоді я б з’ясував, які кроки робити щотижня й щодня, і намагався зосередити свій день на цих кроках.
На жаль, це ніколи, ніколи не виходить так акуратно. Ви всі це знаєте. Ви знаєте, що вам потрібно працювати над кроком дії, і ви намагаєтесь пам’ятати про кінцеву мету, щоб мотивувати себе. Але цього кроку ви можете боятися, тому зволікаєте. Ви займаєтесь іншою роботою, або перевіряєте електронну пошту чи Facebook, або дурнієте.
Таким чином, ваші тижневі та місячні цілі відсуваються назад або відволікаються, і ви знеохочуєтеся, тому що у вас немає дисципліни. А цілі надто важко досягти. І що тепер? Що ж, ви переглядаєте свої цілі та скидаєте їх. Ви створюєте новий набір підцілей і планів дій. Ви знаєте, куди йдете, тому що у вас є цілі!
Звичайно, ви насправді туди не потрапите. Іноді ви досягаєте мети, а потім відчуваєте себе неймовірно. Але найчастіше ви не досягаєте їх і звинувачуєте в цьому себе.
Ось секрет: проблема не у вас, а в системі! Цілі як система налаштовані на провал.
Навіть якщо ви робите все правильно, це не ідеально. Ось чому: ви надзвичайно обмежені у своїх діях. Коли вам не хочеться щось робити, ви повинні змусити себе це зробити. Ваш шлях обраний, тому у вас немає місця для дослідження нової території. Ви повинні слідувати плану, навіть коли ви захоплені чимось іншим.
Деякі системи цілей більш гнучкі, але ніщо не є таким гнучким, як відсутність цілей.
Як це працює
Отже, як виглядає життя без цілей? На практиці це зовсім інше, ніж те, що має цілі.
Ви не ставите мети ні на рік, ні на місяць, ні на тиждень чи день. Ви не зациклені на відстеженні чи практичних діях. Вам навіть не потрібен список справ, хоча не завадить записати нагадування, якщо хочете.
Що ти тоді робиш? Лежати цілий день на дивані, спати, дивитися телевізор і їсти Ho-Hos? Ні, ви просто робите. Ви знаходите те, що вам подобається, і робите це. Те, що у вас немає цілей, не означає, що ви нічого не робите — ви можете створювати, ви можете виробляти, ви можете слідувати своїй пристрасті.
І на практиці це чудова річ: ти прокидаєшся і робиш те, що тобі подобається. Для мене це зазвичай ведення блогу, але це може бути написання роману, електронної книги, моєї наступної книги, створення курсу, щоб допомогти іншим, спілкування з неймовірними людьми, проведення часу з дружиною чи гра з дітьми. Немає обмежень, бо я вільний.
Зрештою я зазвичай досягаю більшого, ніж якби у мене були цілі, тому що я завжди роблю те, що мене цікавить. Але досягти я цього чи ні, це зовсім не суть: важливо лише те, що я завжди роблю те, що люблю.
Я потрапляю в чудові, дивовижні, чудові місця. Я просто не знав, що потраплю туди, коли починав.
Швидкі питання
Запитання від читача: хіба відсутність цілей не є метою?
Швидка відповідь: це може бути ціль, або ви можете навчитися досягати цього під час подорожі, досліджуючи нові методи. Я завжди вчусь чомусь новому (наприклад, не маю жодних цілей), не маючи на меті навчитися цього спочатку.
Ще одне запитання від читача: як ви заробляєте на життя?
Відповідь: пристрасно! Знову ж таки, відсутність цілей не означає, що ви перестаєте щось робити. Насправді я роблю багато речей, постійно, але я роблю це тому, що мені це подобається.
Поради щодо життя без цілей
Я не збираюся давати вам посібник із життя без цілей — це було б абсурдом. Я не можу навчити вас, що робити — ви повинні знайти свій шлях.
Але я можу поділитися деякими речами, які я дізнався, сподіваючись, що це допоможе вам:
- Почніть з малого. Вам не потрібно кардинально змінювати своє життя, щоб навчитися жити без цілей. Просто пройдіть кілька годин без заздалегідь визначених цілей або дій. Слідкуйте за своєю пристрастю протягом тих годин. Вистачить навіть години.
- Рости. Коли ви станете краще в цьому, почніть дозволяти собі бути вільним протягом більш тривалого часу — півдня, цілий день або кілька днів. Згодом ви відчуєте себе достатньо впевненим, щоб відмовитися від певних цілей і просто робити те, що вам подобається.
- Не просто робота. Відмова від цілей працює в будь-якій сфері вашого життя. Візьмемо здоров’я та фізичну форму: раніше я ставив перед собою конкретні цілі щодо фізичної підготовки, від втрати ваги чи жиру до марафону та збільшення моїх присідань. Більше ні: тепер я просто роблю це, тому що мені це подобається, і я не знаю, куди це мене приведе. Це чудово працює, тому що я завжди отримую задоволення.
- Відмовтеся від планів. Плани насправді не відрізняються від цілей. Вони направляють вас на заздалегідь визначений шлях. Але неймовірно важко відмовлятися від життя планами, особливо якщо ти такий ретельний планувальник, як я. Тож дозвольте собі планувати, коли відчуваєте, що це потрібно, але повільно відмовляйтеся від цієї звички.
- Не турбуйтеся про помилки. Якщо ви починаєте ставити цілі, це нормально. У цій подорожі немає помилок — це лише досвід навчання. Якщо ви живете без цілей і в результаті зазнаєте невдачі, запитайте себе, чи справді це невдача. Ви зазнаєте невдачі, якщо не потрапите туди, куди хотіли, але якщо у вас немає пункту призначення, провалу не буде.
- Все добре. Незалежно від того, який шлях ви знайдете, куди б ви не потрапили, це прекрасно. Немає поганого шляху, немає поганого пункту призначення. Це просто інше, а інше – це чудово. Не судіть, а переживайте.
І нарешті
Завжди пам’ятайте: подорож – це все. Пункт призначення неподалік.
«Хороший мандрівник не має чітких планів і не має наміру прибути». ~Лао-цзи
COMMUNITY REFLECTIONS
SHARE YOUR REFLECTION
18 PAST RESPONSES
As John Lennon once said in a song, "Life is what happens when you're busy making other plans."
Set goals but do not let them abandon you. Approach one goal at a time then take some time off, start from the smallest goal then go to the next one and so on. Appreciate the time having goals and enjoy the time without goals.
We can't just let the goals all the time, in life there are some critical seconds which we need to plane and set goals. The thing is we need to have a balance between our focus and our vision. Focus on the goals you have set and have the broad vision of all aspects to make you feel happy and stay relaxed.
Interesting! And well written! Live purposefully and allow purpose to manifest and in giving free time to explore adds to this journey. This article raises great point that if we are boggged down by mindful presets then we can not truly acheive the path of our own successes. Do what you love and you'll love what you are doing! And at a point if this does seem unattainable.. ask why and how and when can it occur. Dont give up or in!
To me, goals and planning are a means to an end and that feels limiting , "in the box" so to speak. For me, that is contrary to being in the "NOW". My heaven is definitely in the journey!
Wonderfull article. I discovered few years ago this way of life, without knowing it, by visiting London alone. And this allows me to discover some superbe hidden area of the city and also to meet very intersting people. It was the best city treap of my life. And now after reading the article and what I know, I understand what makes the difference. I can understand that: letting go your goals, observing by feeling your sensations, make it easy to connect to the intelligence of the universe. And this allows you to be in the right place at the right time.
I have been at the receiving end of life from the last 3-4 years. I dont know what I like, what I want to do and where I want to reach. I have been working with myself. At one end I am okay with having no predetermined goals in life, but on the other end it becomes too much to handle psychologically. I feel I am lost. At 38 years of age, it feels that I have done or achieved anything.
But slowly I am also becoming clear that there can be life beyond goals, objectives and plans. And many a times I work and live without a goal. And I do "what I want to do" rather than "What I have to do" and even if it is only an hour it gives immense pleasure. It gives me pleasure as I feel I grew to the next maturity level in that one hour.
Thanks for writing on this and I would like to continue this dialogue with you.
Leo, you remind
me of Carl Whittaker who said his theory of how to do therapy is to have no
theory at all. Well, that's a theory. I do see your goal is to have no goals. I
think that's better than having goals in the way you describe. You give a great
description of goal setting can be so frustrating. The problem isn't goals,
it's attachment to goals. Attachment causes suffering. So make all the goals
you want, even a goal of having no goals, just don't attach any feelings of self-worth
or happiness to them. How's that for a goal?
Eddie Reece,
MS, LPC
Leo, you remind
me of Carl Whittaker who said his theory of how to do therapy is to have no
theory at all. Well, that's a theory. I do see your goal is to have no goals. I
think that's better than having goals in the way you describe. You give a great
description of goal setting can be so frustrating. The problem isn't goals,
it's attachment to goals. Attachment causes suffering. So make all the goals
you want, even a goal of having no goals, just don't attach any feelings of self-worth
or happiness to them. How's that for a goal?
Eddie Reece,
MS, LPC
People should not blame Daily Good for posting this article. That's life! Life is about discovery and invention of now things; life styles, methods of dealing with problems, etc.
They did good to present that for public consumption, giving a free platform for people like me to comprehend and either take or reject. To me, i have a multitude of lessons i have tapped from the article and it will go along way to informing my decisions and the way i do things.
Never make life a monotony, it will in the end bore you. You will hate yourself, the people around you and the things that you use.
Thanks Daily Good for always being good!
Thanks for the article, the tutorial- You have taught me a new and workable channel of life. Ahmed
I just left a relationship because the guy couldn't plan ahead - or make a best guess - about our relationship in the future. He wanted to keep coasting along (his words), not living together, not making any commitment to each other. We're in our mid-50s. He was enthusiastic about our relationship day-to-day, and enjoying our times together, as Babauta recommends doing.....but when it comes to making a life with another person, it isn't as if two houses are going to tiptoe during the night until they are united in commitment bliss. You can't move in together accidentally, or on one day when you both happen to realize - "Hey, yay, I suddenly find joy in planning a lifetime together with you! Oh really? Me too, so let's do that today. But tomorrow, well, maybe not. Depends on what I feel like doing." One has to make a decision, one has to make a plan. Planning on being with a special someone for the rest of your life is more of a lifetime guarantee than not making such plans.
[Hide Full Comment]I just left a relationship because the guy couldn't plan ahead - or make a best guess - about our relationship in the future. He wanted to keep coasting along (his words), not living together, not making any commitment to each other. We're in our mid-50s. He was enthusiastic about our relationship day-to-day, and enjoying our times together, as Babauta recommends doing.....but when it comes to making a life with another person, it isn't as if two houses are going to tiptoe during the night until they are united in commitment bliss. You can't move in together accidentally, or on one day when you both happen to realize - Hey, yay, I suddenly find joy in planning a lifetime together with you! Oh really? Me too, so let's do that today. But tomorrow, well, maybe not. Depends on what I feel like doing. One has to make a decision, one has to make a plan. Planning on being with a special someone for the rest of your life is more of a lifetime guarantee than not making such plans.
[Hide Full Comment]Pure rubbish. And yes, not wanting to have no goals is a goal, plain and simple. This reflects the life od an individual who has no ambition and will see success in anything to justify their behaviours. I'm surprised and even more disppointed this article was actually published by Daily Good.
Most of us are focused on the attainment of our goals, in a
vain attempt to fill our existential vacuum and our moods tend to be
determined by our apparent successes and failures. We strive for money to exist and end up doing
jobs we don’t like, for too long a time and end up losing our connection with
our spiritual nature. We worry too much and
spend a lot of our time thinking of ways to escape our monotony; we fill our
heads with thoughts and deny our feelings, especially the ones that inform us
of the emptiness within. We become human
doings and work harder and longer, to fill our emptiness, with all sorts of
palliatives, but at the same time our dissatisfaction grows and our anxiety
increases.
Goals demand that we stay focused on the future, which will
[Hide Full Comment]keep us from actually enjoying the fruits of our labours, and can become
missions of false hope, in difficult times.
The reality of goal planning is that it won’t go to plan and the harder
we try to force our ideas onto the world and control it, the more resistance we
will face, and the more unhappy we will become.
We need to recognise that most of our goals manifest from our Ego’s need
to be powerful, and the achievement of these goals, is not always dependent on
our planning, resourcefulness and management skills, but on our ability to
adapt to life changes. Goals are a
construction of the mind, which is of a dual nature, so to gain something we
have to lose something else; wholeness manifests when we are able to let go of
all goals and just be with what is, and this is spiritual mastery. - The art of Being Human - John Anderson
The idea of a goal is a desired destination... so is living passionately. They are mutual if indeed they are yours and not someone elses.
Quite wonderful. This could be a life changer. Thank you so much. Nick
I actually combine having goals with doing what I feel like. Many people consider the goal setting process to be tyrannical the way you describe. Perhaps it's better said this way, I have big visions of what I want to create, and what I want my life to be like. And as much as possible I only ever do what I feel like. There is a sense of alignment in that - I am aligned with the flow of life. I have lists, but if I don't feel like doing something I put it on the bottom and eventually it falls off the list.
Now I should say that it took me years to get my work life to a place where I can actually get away with doing that - but it's also the secret of my success. I have two people working for me, part time, doing stuff I don't like but they do. I work for myself at home - not even my husband knows how little I work some days. (When I'm not working, I'm usually dreaming about my vision).
And sometimes I just have to haul myself by the butt and do things I don't wanna do but are necessary for my dreams.
And I have a huge amount of focus and discipline because I'm working on my dream, that helps.
[Hide Full Comment]Very Nice. Great Article. But it is difficult in routine life when you have so much responsibility on yourself, that you do only what you are passionate about. Anyway Thanks for a thought provoking article. :-) Cheers.