Віслава Шимборська: Життя-поки-чекаєш

Одного весняного вечора нещодавно я приєднався до чудової Аманди Палмер на маленькій та дружній сцені Школи народної музики в Старому місті Чикаго, і ми разом прочитали кілька польських віршів із «Карти: зібрані й останні вірші» ( публічна бібліотека ) — роботи Нобелівської лауреатки Віслави.   Шимборська (2 липня 1923–1 лютого 2012), до якої ми поділяємо глибоку прихильність і захоплення.

Коли Шимборська була нагороджена Нобелівською премією з літератури в 1996 році «за поезію, яка з іронічною точністю дозволяє історичному та біологічному контексту висвітлитися у фрагментах людської реальності», Нобелівська комісія справедливо назвала її «Моцартом поезії», але, остерігаючись позбавити її поезії її чудового виміру, додала, що вона також випромінює «дещо від люті Бетховена». Я часто кажу, що вона не що інше, як Бах, найвищий чарівник людського духу.

Раніше Аманда позичала свій прекрасний голос моєму улюбленому віршу Шимборської «Можливості» , а тепер вона позичає його ще одному улюбленому віршу з цього останнього тому, «Життя, поки-чекаєш» — гірко-солодка ода низці неповторних моментів життя, кожен з яких є останньою точкою у фрактальному дереві рішень про те, що-якщо, які впливають на нашу долю, і ніжне запрошення пом’якшити краю серця, коли ми зустрічаємося з собою впродовж континууму нашого становлення.

Будь ласка, насолоджуйтесь:

brainpicker · Аманда Палмер читає «Життя, поки чекаєш» Віслави Шимборської

ЖИТТЯ ПОКИ ЧЕКАЄШ

Життя, поки чекаєш.
Вистава без репетиції.
Кузов без переробок.
Голова без задуму.

Я нічого не знаю про роль, яку граю.
Я тільки знаю, що це моє. Я не можу його обміняти.

Мушу вгадати на місці
саме про що ця п'єса.

Погано підготовлений до привілею жити,
Я ледве встигаю за темпом, якого вимагає дія.
Я імпровізую, хоча ненавиджу імпровізацію.
Я спотикаюся на кожному кроці через власне незнання.
Я не можу приховати свої манери.
Мої інстинкти спрямовані на щасливу театральність.
Страх сцени виправдовує мене, що ще більше мене принижує.
Пом'якшувальні обставини здаються мені жорстокими.

Слова та пориви, які ти не можеш повернути,
зірки, яких ти ніколи не порахуєш,
твій персонаж, як плащ, ти застібаєшся на бігу —
жалюгідні результати всієї цієї несподіванки.

Якби я тільки міг відрепетирувати на одну середу заздалегідь,
або повторити єдиний четвер, що минув!
Але ось настала п’ятниця зі сценарієм, якого я не бачив.
Чи справедливо це, питаю
(мій голос трохи хриплий,
оскільки я навіть не міг відкашлятися поза сценою).

Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що це просто банальна вікторина
взяті в тимчасове житло. О ні
Я стою на знімальному майданчику і бачу, яка вона сильна.
Реквізит напрочуд точний.
Машина, що обертає сцену, існує ще довше.
Найдальші галактики увімкнено.
О ні, без сумніву, це має бути прем'єра.
І все, що я роблю
стане назавжди тим, що я зробив.

Мапа: Зібрані й останні вірші , перекладена Клер Кавана та Станіславом Баранчаком, є твором надзвичайної краси в 464 сторінках. Доповніть це чарівним прочитанням Амандою «Можливостей» — її мистецтво, як і Brain Pickings , є безкоштовним і можливим завдяки пожертвам. Фактично, вона написала цілу фантастичну книгу про взаємно гідний і вдячний дар патронату.